ВИ́ПАДОК, дку, чол.
1. Те, що сталося, трапилося (звичайно несподівано).
// Наявність того чи іншого явища, факту.
2. Обставини, стан речей, ситуація.
// Раптовий зручний момент, непередбачені сприятливі обставини для виконання чого-небудь.
На випадок чого — передбачаючи певні обставини.
3. Те саме, що випадковість 2.
На (про) всякий випадок — передбачаючи якусь випадковість.