1. Не маючи опори знизу, триматися на чому-небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось.
// Спадаючи вниз, звисати (про волосся).
// Безвладно звисати. Зняли слабого на руки і понесли.. Ноги висіли в нього безвладно, як перебиті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 130);
// Обвисаючи, незграбно облягати кого-небудь (про одяг). Заяложене дране убрання мішком висіло кругом колись високого стрункого стану [Марини] (Панас Мирний, III, 1954, 227);
// розм. Схопившись руками за що-небудь, триматися, держатися на чомусь. Войовничі, бойові, радісні добровольці купами висять на сходах, юрмляться по тамбурах, хрипнуть від пісень угорі, на дахах вагонів (Олесь Гончар, II, 1959, 303).
♦ Висіти на волосині див. волосина;
Висіти на ниточці див. ниточка;
Висіти на телефоні — дуже довго дзвонити або розмовляти по телефону.
2. Не маючи опори знизу, бути причепленим, прикріпленим до вертикальної поверхні чого-небудь.
3. над ким—чим. Видаватися, виступати якоюсь частиною наперед; нависати.
// перен. Загрожувати, здаватися неминучим.
♦ Висіти на носі — бути дуже близьким щодо часу здійснення.
4. Триматися в повітрі майже без руху.
5. Бути або здаватися нерухомими при повільному польоті (про птахів, літальні апарати і т. ін.) або русі по небу (про небесні світила і т. ін.).
// Безперервно, протягом довгого часу літати, кружляти над чим-небудь.
♦ Висіти у повітрі (між небом і землею) — бути у невизначеному, непевному становищі.