ДРО́ВА, дров, мн.
Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо.
* У порівняннях.Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, I, 1955, 377).
♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок.
Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі.