ФЕНО́МЕН, а, чол.
1. Рідкісне, незвичайне, виняткове явище.
// який або чого. Про когось надзвичайно видатного, про те, що є особливо визначним, винятковим, що дуже рідко зустрічається.
// Про людину з рідкісними здібностями, властивостями, нахилами.
2. філос. Явище, єдине в своєму роді, взяте в його цілісності, в єдності з його сутністю й дане нам у досвіді, сприйняте органами чуттів.
3. У філософії І. Канта — явище, що осягається досвідом і протиставляється ноумену як «речі в собі», нібито недоступній людському пізнанню.