1. Який має велику відстань знизу вгору; протилежне низький.
// Який має висоту, більшу від звичайної, середньої.
// Який має рівень, більший від звичайного.
Високі груди — опуклі, неплоскі груди.
Високий лоб;
Високе чоло — великий розміром, відкритий лоб.
Високі чоботи — чоботи з довгими халявами.
♦ Високі пороги де, чиї (для кого) — про родину, особу, малоприступну або неприступну за своїм суспільним становищем для стосунків з ким-небудь.
2. Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої-небудь поверхні.
Висока стеля;
Високе склепіння;
// Який міститься на великій висоті.
Високі брови — брови, що ростуть вище, ніж звичайно.
3. Дуже великий, значно більший від звичайного кількістю, інтенсивністю і т. ін. Висока температура в Якова, Він сидить з заплющеними повіками (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 178);
Високий урожай;
Високі надої молока;
Коливання високої частоти;
Високі темпи економічного розвитку.
4. Дуже добрий, відмінний, розвинений.
Прилади високої точності;
Золото високої проби;
Спортсмен високого класу;
// Надзвичайний, винятковий.
Бути високої думки про кого — що — оцінювати кого-, що-небудь дуже добре.
5. Небуденний, значніший від звичайного, сповнений глибокого змісту.
// Спрямований на здійснення благородної мети.
// Піднесений, урочистий.
♦ Висока матерія — небуденні або складні, важкі для розуміння поняття, питання.
6. Важливий за своїм значенням; видатний, почесний.
Високе звання Героя Соціалістичної Праці;
Висока урядова нагорода;
// Який займає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження.
Високий гість.
7. Урочисто-піднесений, вишуканий (про стиль, слова, мову).
8. Тонкий, пронизливий (про звук, голос і т. ін.).
9. заст. Пов'язаний з владою монарха.
// Знатний, аристократичний. [Хуса:] Сьогодні в мене будуть гості з Риму, високі родом гості! (Леся Українка, III, 1952, 146).
